Кропивницький. ЗДО №71 "Катеринка" вітає Вас!

 





Навчальний процес

НАКАЗ

 

  18.05.2023                                                                                       №  27/о

 

  Про результати моніторингових досліджень

  вивчення сформованості

  компетентностей дітей на кінець 2022-2023н.р.

 

На виконання Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти України, листа Міністерства освіти і науки України від 06.11.2015 №1-935 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі», відповідно до плану роботи  закладу на 2022-2023 навчальний рік , з метою виявлення рівня знань дітей  в молодших, середніх та старших групах та внесення коректив при плануванні освітньої роботи в подальшому , було проведене моніторингове дослідження якості реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти.

Завдання вищезазначеного моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти.

2. Дослідити методи аналізу засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти.

3. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітніх програм в дошкільних навчальних закладах.

4. Надати рекомендацій стосовно визначення шляхів покращення якості виховного процесу, спираючись на результати даного дослідження.

5. Забезпечити зворотну інформації про відповідність фактичних результатів діяльності дошкільної освітньої системи та її кінцевих результатів.

Результати вивчення свідчать про динаміку розвитку сформованості базових компетентностей дітей усіх вікових груп у порівнянні з початком навчального року по всім освітнім лініям, а саме: «Мовлення дитини», «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Дитина у соціумі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина у природному довкіллі».

               

Ключовим етапом діагностики стало виявлення найбільш сформованих компетентностей відповідно до Базового компоненту. В наведеній нижче діаграмі представлені дані щодо засвоєння програмових вимог 7 освітніх ліній Базового компоненту.  

 

Засвоєння дітьми дошкільного віку програмових вимог 7 освітніх ліній

Базового компоненту

 

з/п

Освітня лінія

Загальний  показник на 2022

С/п

Загальний показник на    2023

С/п

вис

дост

сер.

низ.

 

вис

дост

сер

низ

 

1.

Мовлення дитини

 

7,2

5,5

3,4

5,3

 

8,2

5,6

 

6,9

2.

Особистість дитини

 

7,4

5,7

 

6,5

 

8,6

5,7

 

7,2

3.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

 

7,3

5,3

 

6,3

 

8,5

6,1

 

7,3

4.

Дитина у соціумі

 

7

5,1

 

6

 

8,4

5,7

 

7

5.

Дитина у світі культури

 

7,2

5

 

6,1

 

8,3

5,4

 

7

6.

Гра дитини

 

7,4

5

 

6,2

 

8,4

5,8

 

7,1

7.

Дитина в природному довкіллі

 

7,2

5

 

6,1

 

8,2

5,7

 

7,2

Рівень засвоєння освітніх ліній

 

 

6

 

 

 

7

 

 

 

 

Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах дошкільного віку показав, що найменші  показники належать таким освітнім лініям, як «Мовлення дитини», «Дитина у соціумі» та «Дитина у світі культури».

Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити висновок:

1. Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених Базовим компонентом дошкільної освіти України, найбільш сформованою є лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», найменші показники належать таким освітнім лініям як «Мовлення дитини», «Дитина у соціумі» та «Дитина у світі культури».

         2. За результатами обстеження дітей на кінець 2022/2023 навчального року потребують індивідуальної роботи в літній період по всім лініям розвитку:

 

Виходячи з вищезазначеного

НАКАЗУЮ:

            1. Вихователю-методисту Малухіній Ю.В.:

1.1. Посилити контроль за проведенням вихователями вивчення сформованості базових компонентів дітей відповідної вікової групи.

                                                                                                          Протягом року.

1.2. Забезпечити неформальний підхід у роботі вихователів до обстеження вихованців.

                                                                                                                     Постійно

2. Педагогічному  колективу  дошкільного закладу:

2.1. Спрямувати свою діяльність на вирішення завдань;

- здійснення комплексного підходу до навчання мови та розвитку зв’язного мовлення дошкільників;

-   формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин;

- формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва.

2. За результатами обстеження дітей проводити індивідуальну роботу та індивідуальні заняття в літній оздоровчий період.

            3. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

 

Директор закладу                                 Наталія Тетерева

 

 

З наказом ознайомлені:

 

Юлія Малухіна

 

   Моніторинг якості дошкільної освіти

 дошкільного навчального закладу(ясла-садок) №71  «Катеринка» комбінованого типу за 2019-2020 навчальний рік.

 

Цілісність освітнього процесу в  дошкільному навчальному закладі-ясла-садок № 71 комбінованого типу є забезпечення реалізації  Базового компонента дошкільної освіти  через програму розвитку дитини дошкільного віку «Дитина».  

Актуальним  питанням освітнього процесу ДНЗ № 71 є організація системи моніторингу якості дошкільної освіти, зокрема - розвитку життєвої компетентності дошкільників.

Моніторинг   - (віданг.  monitoring) означає контроль-це комплекс заходів,  які забезпечують системний  довготривалий контроль за станом та тенденціями розвитку кожної дитини. Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

Основним документом, який регламентує проведення моніторингу в дошкільній галузі, є наказ Міністерства освіти і науки  України від 11.04.2008 р. № 309 «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти».

Нормативно – правові документи:

1. Закон України «Про Освіту»

2. Указ Президента України від 04.7.2005р. № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні».

3. Указ Президента України від 20.03.2008 № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні».

4. Постанова Кабінету Міністрів від 14.12.2-11 № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти».

5. Наказ МОН України від 03.11.2014 № 1255 «Про утворення робочої групи з розроблення критеріїв визначення рівня розвитку дитини за Базовим компонентом дошкільної освіти та інструментарію їх практичного застосування.

6. Наказ МОН України від 17.06.2013 №772 «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів».

7. Додаток 1 до наказу МОН №772 від 17.06.2013 «Орієнтовні критерії оцінювання діяльності дошкільних навчальних закладів».

 

Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ № 71.

Поставленні завдання моніторингового дослідження дозволять:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію про рівень сформованості життєвої компетентності дошкільників ДНЗ № 71 .

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками

ДНЗ №71 відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та програми «Дитина».

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів протягом року моніторинга  рівня сформованості компетенції дошкільників за 7-ма освітніми лініями складових Базового компонента.

4. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників ДНЗ №71 стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу. 

 

Обстеження проводилось в не примусовому, довірливому, ігровому оточенні з використанням знайомого для дітей дидактичного матеріалу. Під час моніторингу враховувалось навантаження на кожну дитину, настрій та бажання дітей, зміна видів діяльності. Вихователі використовували різні методи роботи: спостереження, бесіди, вивчення результатів продуктивної дитячої діяльності. Результати обстеження порівнювались тільки з особистими досягненнями дитини. Форма проведення – фронтальна, індивідуально–групова, індивідуальна. Тривалість індивідуального обстеження не перевищувала 10 – 20 хвилин. На основі звітів вихователів було узагальнено зведені результати моніторингу дітей закладу дошкільної освіти №71 «Катеринка»
Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку  здійснювався на основі методичних посібників : - 
- для дітей молодшого та середнього дошкільного віку «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник/упорядник:А.А.Вєтряна, І.В.Гузенко,О.О.Дрюк; Тернопіль: Мандрівець, 2017.-272с.;
- для старшого дошкільного віку : Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини. Методичні рекомендації (автори: Карабаєва І., Савінова Н.).
У проведеному моніторингу  взяло участь 239 дітей  молодшого, середнього та старшого дошкільного віку.
 
 
За підсумками контрольних зрізів в середньому по ЗДО:
 
 
Освітня лінія «Особистість дитини»
 
 
В наведеній діаграмі зазначено, що найменший показник (27%) належить вмінню здійснювати елементарні логіко-математичні дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Чи дотримуються діти старшого дошкільного віку правил безпечної поведінки свідчать 37% . Виявлено 56% вихованці з повним засвоєнням вимог щодо усвідомлення ролі фізичних вправ у розвитку, зміцненні організму та опікування станом свого здоров’я.
Отже, позитивна динаміка щодо зацікавленості вихованців до збереження свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, сформованості вміння мотивувати власні дії, прагнення дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки свідчить про ефективність проведення цілеспрямованої роботи вихователів на процес формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку.
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, визначили основні поради для педагогів:
створити сприятливі умови розвитку, виховання, навчання дитини  закладі дошкільної освіти (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини, зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі); 
формувати стійкий інтерес до різних видів рухової діяльності, з метою досягнення позитивних результатів у здоров’язбереженні дітей;
варіативно застосовувати ефективні профілактичні інноваційні оздоровчі технології: елементи хатха-йоги, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика,  психогімнастика, фітболгімнастика, степ аеробіка. 
залучати дітей до оздоровчих технологій терапевтичного спрямування ( арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія).
 
 
Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»
               
 
                        
Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об’єкти та явища природи. Згідно з результатами спостереження, (38%) обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.  а 30% дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. На достатньому рівні -28% дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, сприймають природу як цінність, виокремлюючи позитивний та негативний вплив людської діяльності на стан природи. Лише 4% мають низький рівень.
Підсумовуючи результати педагогічного обстеження дітей, зазначаємо, що засвоєння вихованцями знань відповідно до вимог освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» відбувається майже на одному рівні. 
Рекомендації
Проаналізувавши результати проведеної роботи, ми визначили основні поради для вихователів:
формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу.
стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ;
розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення; 
частіше спонукати дітей до фантазування, прогнозування, самостійних припущень та висновків.
 
 
                      
                              Освітня лінія «Дитина в соціумі»
 
                 
 
Головне завдання реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» - розкрити дитині соціальний світ, допомогти їй здобути соціальний досвід та зрозуміти своє місце в соціумі як активного учасника. Не випадково освітня лінія нової редакції Базового компонента визначена першою серед інших одразу після освітньої лінії «Особистість дитини». Адже усвідомлення самої себе приходить до людини через ставлення до неї інших людей.
На підставі аналізу результатів дослідження виявлено:
високий рівень-24% дітей виявляють інтерес і прагнення брати участь у будь-якій спільній справі; 
достатній рівень -38% дітей прагнуть бути справедливими та відповідальними, будуючи стосунки з однолітками на принципі толерантності.
на середньому рівні - 37% дошкільників формують оцінку вчинків та взаємин людей, орієнтуючись на моральні стандарти.
На низькому рівні – 1% дошкільників
Рекомендації 
Відповідно до засад Базового компонента дошкільної освіти при реалізації його змісту педагогам слід керуватися певними рекомендаціями.
Зокрема, вони мають:
• ставитися до дитини не з позиції над нею, а з позиції поряд і разом з дитиною. Діти й дорослі є партнерами в життєтворчому процесі, рівноправними учасниками освітнього процесу;
• глибоко розуміти особливості розвитку кожної дитини, причини, що зумовлюють випередження чи відставання, певні нахили дітей, особливості поведін¬ки дошкільників;
• докорінно змінити свою позицію від¬носно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним;
• схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
• всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.
 
Освітня лінія «Гра дитини»
 
 
 
Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. 
Найефективніше процес соціалізації в дошкільному дитинстві здійснюється через гру, оскільки вона є провідним видом діяльності дітей дошкільного віку. Особливо результативно процес соціалізації відбувається в ході сюжетно-рольових ігор, тому що такий вид ігор здебільшого спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.
В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що майже 27% дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок ,а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу. 
Поряд з цим, практично четвертина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми (25%) та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.
Так, в цілому 48% дітей розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, виявили бажання відповідально ставитися до вибору та виконання ігрової ролі, сприймають іграшки як образ предмету реального світу, дотримуються порядку в ігровому куточку, бережливо ставлячись до іграшок.
Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності - навчальної, трудової та спілкування.
 
Рекомендації:
створювати сприятливе ігрове розвивальне середовище, в якому б гармонійно поєднувалися всі складники мовленнєвого розвитку;
сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги;
задовольняти потребу в ігрових діях;
допомагати дитині в апробації майбутніх соціальних ролей;
стримувати недоброзичливі прояви щодо інших, навчати елементарних форм вербалізації власних переживань, опису свого настрою, стану за допомогою гри-пантоміми, пластичних етюдів, казки;
створювати умови для «психологічного розвантаження» дитини, забезпечувати їй можливість усамітнитися, перепочити від оточення. 
 
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
 
 
 
 
Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базо¬вого компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступ¬них для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишньо¬го світу.
В результаті дослідження було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників залишається на достатньому рівні. Серед досліджуваних дітей, що мають високі показники вмінь та навичок порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, мають логічне мислення виявлено 27%, вміють класифікувати предмети за їх кількісними та якісними ознаками в цілому по групах. У 36% дітей зазначено достатнє  засвоєння вимоги щодо дослідницько- експерементальної діяльності, при цьому дошкільнята демонструють достатню сформованість розвитку мисленнєвих операцій з матеріалізації математичних, логічних, часових відношень, виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже не¬значна кількість дошкільнят продемонструвала часткову (35%) сформованість пізнавальної мотивації. 
На жаль, 2% дітей не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності.
Найкращі знання діти показали в розрізненні кольорів, геометричних фігур та розміру предметів, в кількісній та порядковій лічбі, визначають рівність та нерівність груп предметів, добре вміють порівнювати предмети за висотою, шириною, довжиною, використовуючи і спосіб прикладання, і накладання. Найважчим для дітей в цьому розділі стали такі питання: просторові відношення (ліворуч, праворуч), часові поняття (вчора, сьогодні, завтра). 
 Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:
пізнавальна діяльність дошкільників як складний, багатоаспектний процес, що проходить у двох основних формах – навчально-пізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога. 
найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля. 
Рекомендації
З огляду на те, що в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» стрижневою особистісною якістю розвитку є пізнавальна активність, вважаємо за потрібне сформулювати кілька важливих порад щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме: 
використовуйте методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників.
націлюйте дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем; 
збагачуйте досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
підтримуйте заплановану діяльність елементами несподіваності, сюрпризності, варіативності, при доборі засобів впливу орієнтуватися на індивідуальний життєвий досвід; 
надавайте дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися - не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації. 
заохочуйте дітей до самостійних творчих пошуків.
 
Освітня лінія «Дитина у світі культури»
 
 
Проведення діагностики дало змогу зробити певні висновки щодо рівня сформованості компонентів особистісної культури дітей дошкільного віку. За результатами тестування, 21% дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах. Це природно, бо специфіка художньо-творчого розвитку дошкільнят обумовлена психологічними, інтелектуальними та художніми параметрами даної вікової групи.
В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини (38%) вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей (37%) лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури. 
Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, високий рівень мають 21% дошкільнят та  в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, володіють навичками 
пізнавати образну його специфічність,виявляють художню активність як складову особистісної культури. Лише 4% дітей мають низький рівень. Низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.
Дітям дуже подобається і вдається створювати художні образи за допомогою різних матеріалів, вони оволоділи елементарними прийомами ліплення, засвоїли деякі нетрадиційні техніки в малюванні.
Але й резервів в роботі ще достатньо:
- діти не вміють малювати за задумом, тому що ще не вміють діяти за планом, самостійно;
- є труднощі і в розташуванні зображення на аркуші паперу, дотримання пропорцій, композиції, це зумовлено недостатнім розвитком асоціативного мислення;
- певні труднощі у дітей виникають через не сформованість емоційно-вольової сфери (саморегуляція, постановка та досягнення мети, оцінка результатів діяльності) та маленького життєвого досвіду (емоційні переживання, практичні враження, відчуття).
На основі результатів дослідження можна стверджувати, що актуальною проблемою сучасності є формування матеріальних та духовних цінностей особистості. Найбільш визначальним віковим періодом у духовному зростанні, розвитку культури особистості є дошкільне дитинство.Отже, виникає необхідність в пошуку шляхів оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвитку її творчого потенціалу на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.
Рекомендації:
сприяти забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створення умов для їх творчого, інтелектуального, та духовного розвитку.
схвалювати прагнення дитини розмірковувати, проявляти турботу про інших, допомагати їм, рахуватися з думкою інших, культурно, доброзичливо поводитися;
моделювати гуманну взаємодію з дорослими, ровесниками, виховувати культуру спілкування.
 
Освітня лінія «Мовлення дитини»
 
 
   
 
Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. 
В результаті дослідження виявлено, що майже 17% дошкільників володіють опануванням фонематичним складом мовлення, розрізняють мовні та немовні, близькі та схожі звуки рідної мови та здійснюють складовий аналіз слів.
У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову (45%), усвідомлюючи українську мову державною мають достатній словниковий запас, його обсяг і якість, доречна актуалізація слів під час говоріння – це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника, використовують синоніми, антоніми, омоніми, метафори, багатозначні сло¬ва, фразеологічні звороти. розширений  лексичний запас слів.  На середньому рівні -33 % дітей, потребують допомоги вихователя чи дорослого під час переказу твору, опису картин. На жаль, 5% дошкільнят не засвоїли вживання граматичних категорій, мають низький рівень мовленнєвої компетентності.
Рекомендації
Заняття з розвитку мовлення дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини. Педагогу необхідно:
підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до учас¬ті в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;
щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності; 
чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для збере¬ження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття;
закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяль¬ності.
використовувати чуттєвий та опосередкований способи ознайомлення зі словом;
підтримувати бажання дитини експериментувати зі словом, звуком, заохочувати до вироблення самостійних суджень з приводу довкілля, власного «Я», висловлюватися з власної ініціативи;
уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі її мов¬лення;
сприяти набуттю дітьми досвіду комунікативної взаємодії, даючи можливість спілкуватися з однолітками - запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоюва¬ти думки;
залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто відповідає, та оці¬нювання відповіді мовця, ставлячи запитання;
пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей Висновки
Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки:
1. Спостереження за дітьми  дошкільного віку під час різних видів діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання, вміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків.
2. Моніторинг знань, умінь, навичок за лініями розвитку в групах дітей дошкільного віку показав, що найменші показники належать таким освітнім ліням, як «Мовлення дитини» та «Дитина у світі культури», «Дитина в соціумі». 
 

 

 

Мова освітнього процесу - українська.

 

 

   Центральний вхід закладу облаштований кнопкою виклику для дітей з особливими освітніми потребами.