Кропивницький. Дитячий садок № 71 "Катеринка"
 
КОМУНАЛЬНИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД





Новини


19 черв. 2020
Звіт директора ДНЗ
Звіт директора ДНЗ №71 «Катеринка» Тетеревої Наталії Василівни перед педагогічним колективом та громадськістю 19.06.2020

23 трав. 2020
Тиждень безпеки життєдіяльності
Тиждень безпеки життєдіяльності

23 трав. 2020
Тиждень безпеки життєдіяльності
Тиждень безпеки життєдіяльності

Всі новини

Сторінка вчителя - логопеда

Іскандерова В.В. - логопед.

Мовлення – одна з  найскладніших  вищих  психічних  функцій  людини. Достатній  рівень  розвитку  мовлення  дитини   не  тільки  забезпечує  її  спілкування  з  людьми,   а  й  є  основою  її  повноцінного  психічного  розвитку. Але  не  у  всіх  дітей  процес  оволодіння  мовленням  відбувається  однаково.

Серед  дітей  дошкільного  віку  сьогодні  дуже  велику  частину  становлять  діти  із  ЗНМ, специфіка  цього  порушення  полягає  в  тому, що йде  системне  порушення  всіх  сторін  і  форм  мовлення.  Оскільки низький  рівень  мовленнєвої  компетенції  постає  серйозною  перешкодою  для  опанування  дітьми  навички  спілкування  рідною  мовою,  то  в  подальшому  призводить  до  появи  численних  помилок  в  усному  та  писемному  мовленні  під  час  навчання  в  школі, стає  причиною відставання  у  засвоєнні  предметів  мовного  циклу, а  також  цілісної  системи  шкільних  знань.      Такі  ось  порушення  гальмують  розвиток  дитини  в  цілому.

   Тому  роботу  по  корекції  вад  мовленнєвого  розвитку  дітей  потрібно  починати  в  дошкільному  віці  і  це  є  надзвичайно  важливим   та  актуальним у  сучасній  спец .педагогіці, це  дає  змогу   попередити  вторинні  відхилення   в  розвитку  дитини.   Такі  діти  потребують  цілеспрямованого  навчання  під  орудою  дорослих.

   Цією  проблемою  переймається ціла когорта  педагогів – вчителів – логопедів  дошкільних  закладів.

В  наш  час, коли  освітньо – виховна  система  зазнає  значних  змін, коли  йде реформування  системи  спеціальної  освіти, суттєве  оновлення  змісту, організаційних  форм  і  технологій навчання  на  основі  сучасних  інноваційних  підходів корекційно – розвивальна 

робота  може  бути  ефективною  тільки  за  умови  тісної  співпраці  всіх  учасників  педагогічного  процесу:  вчителя – логопеда, вихователів, психолога, муз керівників,  батьків.

  Так,  як  робимо  це  ми – педагоги  ДНЗ № 71 «Катеринка».

Логопедична  група -  це  нібито  денний  стаціонар, де  над  розвитком  мовлення  працюють  протягом  всього  дня. Це  командний  підхід,  колективний  вплив  на  дитину.

Вся  робота  організована  у  формі гри,  що  дає  змогу :

·       забезпечити  психологічний  комфорт  і розвиток  емоційно – вольової  сфери;

·       підвищити  мовну  мотивацію;

·       підвищити   швидкість  запам’ятовування  та  поліпшити  мовне  продукування

Щоб   корекційне  навчання  було  ефективним  спрямовуємо  його  за  такими  напрямками:.

1.    корекція  дефектів  звуковимови,

2.    розвиток фонематичного слуху,

3.    формування  навичок  звукового  аналізу  та  синтезу  слів,

4.    уточнення  та  розширення  словникового  запасу,

5.    формування  навичок  словотворення,

6.    формування  граматичної  будови  мовлення,

7.    корекція  пізнавальних  процесів(увага, пам'ять, мислення),

8.    розвиток  психологічної  готовності  до  навчання,

9.    розвиток  дрібної  моторики.

Робота  вихователів  співвідноситься  зі  змістом  та  програмою  роботи  вчителя-логопеда. Вихователь  протягом  дня  веде  спостереження  за  мовленнєвою  діяльністю  дітей,  забезпечує  їх  мовленнєву  активність, контролює  звуки  та  відпрацьовані  граматичні  форми.

Муз. керівник  перевіряє  музичні  здібності  дітей    та  планує добру  частину  свого  часу  на  розвиток  основних  рухів, дрібних  м’язів  рук, активізацію  уваги, відчуття  музичного  ритму  та  розвитку  «м’язового  почуття», тощо.

Цілеспрямована допомога  з  боку  батьків  також  дуже  важлива  умова  успішності  нашої  роботи,

Тому  форми  взаємодії  з  батьками  дуже  різноманітні:

·       опитування

·       анкетування

·       консультації

·       пам’ятки

·       стенди

·       скринька пропозицій

·       дні  відкритих  дверей

·       батьківські  збори

·       спільні  зустрічі

·       індивідуальні  зошити, тощо

ЗНМ  є  складним  порушенням,  тому  робота  з  дітьми  проводиться  систематично  і в майбутньому  така  своєчасна  й  адекватна  мовленнєвому  дефекту  корекційно – навчальна  логопедична  робота  допоможе  нашим  дітям  краще  розуміти  і  засвоювати  шкільну  програму  та  почуватися  більш  комфортно  і  впевнено  у  шкільному  середовищі.

 

ЯК  МИ  ПРАЦЮЄМО

 

 

Основними формами  навчання  дітей розвитку  мовлення  є  проведення  логопедичних, бінарних, інтегрованих, комплексних, тематичних  занять,  робота  в  повсякденному  житті.

     Логопедичний  вплив  здійснюється  на  спеціально  організованих  заняттях, що  проводяться  диференційовано, з урахуванням індивідуальних  особливостей   кожної  дитини.  Вся  робота  педагога   спрямована  на  стимуляцію  всебічного  розвитку  дитини, яка  має недорозвиток  мовлення: корекцію аномального  розвитку  мовлення і  зв’язаних  з  нею  психічних процесів, що  є  в  кінцевому  результаті  попередженням  порушень  письма  та    зв’язаних  з  ними  порушень читання.

Логопедичні  заняття  характеризуються  різноманітністю  методів  та  прийомів  організації  логопедичної роботи, впровадженням інноваційних  методів   корекційного  впливу. Окремою  ланкою  йде робота із  заїкуватими дітьми  та  з  іншими  мовленнєвими  вадами. З  метою  розвитку  зорового  гнозису, пам’яті   мислення  педагог  використовує  в  своїй  роботі  піктограми, алгоритми, різні  схеми.

Цінним  в  роботі є  те, що  основним  акцентом  кожного  заняття  є  ігрова  форма  навчання. Ігрова  ситуація, невимушена  обстановка  звільняють  дитину  від  скованості , спонукають  його  до  спілкування. Казкотерапія  та  лялькотерапія,  як  окремі  методи  артпедагогіки , які використовує  вчитель-логопед  на  своїх  заняттях,  сприяють  позитивному  результату  в  корекційній  діяльності  з  дітьми, розвивають  мовлення  і  пам'ять, допомагають  в  подоланні  вад  звуковимови, логофобій. Для  менших  дітей читання  казки  йде  протягом  тижня, щоб діти  могли  пережити  цю  казку, зрозуміти її,  переказати. Старші  ж  дошкільнята вчаться  створювати  свою  казку  за  допомогою  букварика  для дошкільнят  «Казкове  віконце». Помічниками  для  них   стають  казкові герої  - дівчинка  Мальвочка  та  дідусь  Мудрусь. За допомогою  них діти відкривають  для  себе казковий  світ літер  та слів, вони  допоможуть навчитися  читати  і пізнати  красу  і  багатство  рідної мови, любити свій  рідний  край, Україну, шанувати  родину.  Дитяча  книжечка  вміщує  багато героїв, як давно  відомих  дітям, так  і  незнайомих, придуманих авторами. 

 

 

ЕЙДЕТИКА

Конструювання заняття з використанням елементів ейдетики формує новий підхід до освітніх та виховних технологій, який дозволить кожній дитині комфортно, легко та з задоволенням здобувати нові знання в будь-якому віці. Саме тому вже в дитячому садку необхідно:

навчати запам’ятовувати новий матеріал швидко і якісно;

збільшувати обсяг пам’яті учнів;

розвивати творчу уяву, фантазію, образне мислення учнів;

навчати мислити послідовно, асоціативно;

розвивати просторову орієнтацію та уявлення;

тренувати вміння розслаблюватись, швидко знімати втому, знаходитись у доброму настрої.

Учені довели, що образне мислення, закладене в дитині від природи, притаманне їй завжди.

Чи помічали ви, з якою легкістю дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? І навпаки, скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик. До того ж вивчений віршик дитина забуває через тиждень-два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. У першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому — нав’язана дорослим інформація.

Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у ваших дітей.

За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам´ятати потрібну інформацію. А головне, таке навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину, навпаки — переключає на діяльність іншої півкулі, а отже, дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином, відбувається розвиток усіх видів пам´яті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.

Особливої актуальності ця проблема набуває під час навчання дітей, яким притаманні певні мовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основних програмових завдань.

Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, педагогові важливо усвідомити, що він має не стільки говорити сам, скільки створювати умови для багатофункціонального використання дітьми усного слова. Методика спільного Навчання дає їм змогу набувати навичок міжособистісного спілкування в ігрових групах, склад яких постійно змінюється. Результатом такої співпраці є досягнення вищих рівнів розуміння у процесі обговорення знань, думок, ідей тощо.

ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІВ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ

У логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків. Символ — це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові; це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне; це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти для того, щоб досягти головного результату — правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам´ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук. Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.

Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для їх самостійної корекції, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Використовуючи символи, дитині значно легше засвоїти поняття, бо воно не тільки показане логопедом, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ці символи використовуються не один рік і довели свою ефективність. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття «звук», не ототожнює, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій.

Внаслідок вікової недорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ є тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад. Позитивний вплив допоміжних чинників на запам’ятовування навчального матеріалу довели ще наприкінці XIX століття психологи-експериментатори Г. Ебінгауз, Г. Мюллер, Ф. Шуман.

Таким чином, завдяки використанню образів-символів уникаємо мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавленість, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови зву

ків рідної мови.

Важливо й те, що спочатку дитина навчається правильно вимовляти звук із допомогою дорослого та певного образу-символу; потім спирається лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (через автоматизацію вимови). Впровадження цієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизація звука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а з часом поступово переходить на рівень свідомого використання знань та орфоепічних навичок. 

 

Що потрібно знати батькам?

  МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбни­ця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і роз­виває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, спри­ймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

  Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвит­ку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення маля­тко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, ді­дуся.   Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на фор­мування мовлення  дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови по­чинається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

  Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити прави­льний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших міся­ців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажа­ння, сприяє успішному навчанню у школі.

  Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ста­вити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно ди­хати під час мовлення.

  Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

  У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культу­ру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

  Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мов­них недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють ди­тину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширю­ється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виника­ють різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

  Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах роз­витку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

 

 

 

 

 

 

ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ І ВМІТИ МАЙБУТНІЙ ПЕРШОКЛАСНИК?

Загальний розвиток
• знати своє прізвище, ім'я та по батькові, як звуть батьків, ким вони працюють, домашню адресу і телефон;
• знати, в якому місті/країні він живе , і вміти назвати інші знайомі йому країни світу;
• знати назви найпоширеніших рослин, тварин, комах, вміти розрізняти звірів, птахів і риб, відрізняти диких тварин від домашніх, дерева від чагарників, фрукти - від ягід і овочів;
• орієнтуватися в часі, знати час доби, пори року, їх послідовність, скільки місяців у році, днів у місяці, днів у тижні, годин в дні, знати дні тижня;
• мати уявлення про природні та погодні явища;
• знати основні кольори;
• знати поняття «право-ліво»;
• знати назви популярних видів спорту, найпоширеніших професій, основні правила дорожнього руху і дорожні знаки;
• вміти назвати прізвища відомих письменників і поетів;
• знати свята;
• вміти розповісти, чим він любить займатися; 
• найголовніше: відповісти на запитання «навіщо він йде до школи? »
Інтелектуальний розвиток
У цій області дитина повинна вміти:

• вирішувати прості логічні задачки, головоломки і ребуси, відгадувати загадки; 
• знаходити зайвий предмет у групі;
• додавати до групи відсутні предмети;
• розповідати, чим схожі або відрізняються ті чи інші предмети;
• групувати предмети за ознакою і називати його ;
• відновлювати послідовність подій (що було спочатку, потім);
• розкладати картинки у правильній послідовності.
Слух, зір, увага, пам'ять, мова
Тут дошкільнику потрібно вміти: 

• знаходити 10-15 відмінностей на двох схожих картинках;
• точно копіювати простий візерунок;
• описувати по пам'яті картинку;
• запам'ятати пропозицію з 5-6 слів і повторити його;
• писати графічні диктанти («одна клітина вгору, дві клітини вліво, дві клітини вниз, одна клітина вправо»);
• прочитати напам'ять вірш, розповісти казку;
• переказати почутий розповідь;
• складати розповідь за картинкою!
Основи математики
Перед вступом до першого класу необхідно:

• вміти рахувати від 1 до 10 і назад, відновлювати числовий ряд, в якому пропущені деякі числа;
• виконувати лічильні операції в межах десяти, збільшувати/зменшувати кількість предметів «на-віч», «на два»; ? знати поняття «більше-менше -порівну »;
• знати прості геометричні фігури, вміти складати аплікації з геометричних фігур;
• вміти порівнювати предмети за довжиною, ширині і висоті;
• вирішувати прості арифметичні задачки;
• вміти поділити предмет на дві/три/чотири рівні частини.
Читання 
Важливо, щоб дитина:

• відрізняла букви від звуків, голосні від приголосних;
• могла знайти потрібну букву на початку, середині і наприкінці слова;
• підбирала слова на задану букву;
• ділила слово на склади;
• читала пропозиції з 4-5 слів і розуміла прочитане.
Навички письма 
Для успішного початку навчання в школі потрібно:

• правильно тримати ручку та олівець в руці;
• проводити безперервні прямі , хвилясті, ламані лінії;
• обводити по контуру малюнок, не відриваючи олівця від паперу;
• вміти малювати по клітинках і точок; вміти домалювати відсутню половину симетричного малюнка;
• копіювати з зразка геометричні фігури;
• вміти продовжити штрихування малюнка;
• вміти акуратно зафарбовувати малюнок, не виходячи за контури.

                                 Наші випускники