Функції управління

Управління дошкільним навчальним закладом - це упорядкування навчально-виховного процесу і його цілеспрямована діяльність, спрямована на вдосконалення.

Сучасна освіта знаходиться на новому етапі розвитку – триває її модернізація. Цьому сприяють як соціальні, так і економічні зміни, які відбуваються в Україні. Сьогодні зростає увага суспільства до підготовки педагогічних кадрів, удосконалення їх професійної компетентності, готовності орієнтуватися в складних проблемах навчання та виховання підростаючого покоління. Удосконалення змісту, ускладнення функцій і умов діяльності сучасного освітнього закладу сприяють значним змінам організаційного аспекту управління.

Управлінська діяльність сьогодні дуже тісно пов’язана з теорією та практикою менеджменту педагогічних організацій і, звичайно, дошкільного навчального закладу. Робота в нашому дошкільному навчальному закладі повністю базується на людському факторі, тому питання управління ним у цьому аспекті стає особливо актуальним. Управління дошкільним навчальним закладом являє собою цілеспрямовану діяльність, спрямовану на упорядкування навчально-виховного процесу і його вдосконалення.

Зміст процесу управління визначається суттю управління. Суть управління виявляється через його функції, в яких визначено коло діяльності, її зміст, види, призначення і роль. Огляд сучасної літератури дає змогу виявити такі функції управління: педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організація, керівництво, координація, контроль, оцінка, регулювання.

Педагогічний аналіз розпочинає та завершує управлінську діяльність, забезпечує її цілісність та циклічність, виконує роль системоутворюючого елемента в управлінні.

Без аналітичної діяльності мета управління не тільки не може бути реалізована, але й визначена. Це зумовлює об’єктивну необхідність функції педагогічного аналізу. Через педагогічний аналіз можливо постійно всебічно здійснювати вивчення процесу навчання та виховання, визначати його результативність та ефективність. Під час керівництва дошкільним навчальним закладом важливо постійно аналізувати сучасні умови, це дозволяє орієнтувати педагогів на активне сприйняття досягнень суспільства в галузі дошкільної освіти, розвитку самосвідомості. Тому побудова управління на основі педагогічного аналізу дозволяє керівнику бачити й оцінювати зміни, які відбуваються в навчально- виховному процесі й, прогнозуючи шляхи його розвитку, усувати причини виявлених недоліків.

Завдяки педагогічному аналізу в кожній конкретній ситуації можливо своєчасно розв’язуватися найбільш ефективні завдання, які постають перед педагогічним колективом у його повсякденному житті. У цьому й полягає смисл управління.

Алгоритм контролю

            Будь-який контроль організується і здійснюється в певній послідовності:

• мета;
• об'єкт контролю;
• розробка плану;
• збір інформації;
• первинний аналіз вивченого;
• вироблення рекомендацій;
• перевірка виконання рекомендацій.

Вивчення кінцевих результатів

педагогічної діяльності вихователів складається з кількох етапів:

1. Збір інформації за допомогою вихователів, вихованців, а також інших осіб, які причетні до підготовки вихованців ДНЗ до навчання в школі.
2. Вивчення документації.       
3. Обробка отриманої інформації.
4. Заповнення листів опитування.
5. Обговорення на педагогічному консиліумі отриманих даних, їх аналіз.
6. Затвердження на педагогічній раді напрямків коригування педагогічного процесу.
7. Закріплення позитивних традицій, передового педагогічного досвіду.
8. Розробка рекомендацій_.

Пам'ятка аналізу діяльності педагогів і дітей

1. Уміння стислої чітко записувати результати, що отримані під час спостережень.
2. За наявності негативних результатів"(незалежно від того, пов'язані вони з метою перевірки або ні), що додатково виникли в процесі спостереження, обов'язково звернути на них увагу та зазначити в аналізі.
3. Перед спостереженням необхідно заздалегідь за 2—3 дні повідомити педагогові, з якою метою проводиться перевірка, познайомити з планом.                            
4. Не відкладаючи на тривалий час, проаналізувати заняття (або відрізок дня) разом із пе­дагогом та записати до карти спостережень.

Приблизна схема

плану тематичного контролю

Теми спостереження і контролю

організації педагогічного процесу

в дошкільному навчальному закладі

1. Навчально-пізнавальна діяльність дошкільників.

Можлива мета:

• створення умов для формування у дошкільників основ навчально-пізнавальної діяльності;
• діагностика рівнів навчально-пізнавальної діяльності старших дошкільників;
• методи стимулювання пізнавальних інтересів та способів діяльності дошкільників;

2. Організація взаємодії дорослого з дитиною в освітньому процесі.

Можлива мета:

• Стиль спілкування педагога з дітьми:

а)   безумовне прийняття особистості дитини;

б)  позиція «на рівних»;

в)  дружелюбний тон спілкування;

г)   право дитини на заперечливий досвід (якщо він не загрожує життю або здоров'ю);

• уміння педагога конструктивно розв'язувати дитячі конфлікти; налагоджувати та підтримувати безконфліктну дисципліну;
• задоволення пізнавальних потреб дитини (відповіді на дитячі запитання).

3. Розвиток творчого потенціалу дитини в самостійній діяльності.   

Можлива мета:

• створення розвивального середовища в групі та забезпечення можливості дитини вільно обирати діяльність;
• педагогічна діагностика творчих виявів дитини з наступним проектуванням програм особистісного розвитку дошкільників;
• організація умов для художньо-творчої діяльності дошкільників у групі;
• забезпечення можливостей дошкільників для творчості та експериментування в самостійній ді­яльності.

Критерії аналізу

педагогічної діяльності

Фізична культура

1. Підготовка приміщення.
2. Наявність спортивної форми.
3. Форма проведення заняття.
4. Зміст заняття, його відповідність до мети і завдань.   
5. Наявність мотивації.
6. Цілеспрямований вплив фізичних вправ.             
7. Професійність вихователя в складанні комплексу гімнастики.
8. Диференційований підхід до дітей з урахуванням груп здоров'я.
9. Наявність спортивного інвентарю.
10. Фізичне навантаження.                    
11. Самостійність дітей у виконанні вправ.                                     
12. Якість виконання вправ.            

Формування культурно-гігієнічних навичок

1. Чітка організація режимних моментів.
2. Контроль вихователя за чітким виконанням операцій дітьми.
3. Обгрунтування необхідності та значущості культурно-гігієнічних навичок.
4. Створення позитивної атмосфери навколо дитини.
5. Повтори вправ.
6. Приклад дорослого.
7. Дитина — взірець для прикладу.
8. Використання прийому «невмілих іграшок» (молодший вік).
9. Використання віршів, забавлянок, прислів'їв та приказок.
10. «Провокація» навичок (середній та старший вік).    

Вживання їжі

1. Підготовка приміщення.
2. Сервірування столів.
3. Чергування дітей.
4. Дотримання послідовності під час сервірування стола та роздачі їжі, ділення на порції для дітей, які ма­ють поганий апетит.
5. Розповідь вихователя про корисність їжі.
6. Нагадування про культуру їжі.     
7. Використання музики під час вживання їжі.                                                    
8. Полоскання ротової порожнини після вживання їжі.                                                   
9. Створення умов для самостійної організації спокійних ігор дітьми після вживання їжі (не менше ніж 5 хви­лин).       

Пізнавальні заняття

1. Наявність проблемної ситуації.
2. Зміст заняття (єдність усіх елементів цілого).
3. Відповідність до мети і завдань змісту.
4. Врахування індивідуальних, вікових, психологічних особливостей.
5. Раціональність обраних методів.
6. Стиль спілкування педагога з дітьми.
7. Використання елементів проблемного навчання.                 
8. Облік гігієнічних вимог до заняття.         

Прогулянка

1. Наявність навичок і умінь роздягання та одягання.
2. Як це враховується педагогом час одягання?
3. Мотив прогулянки.
4. Достатня кількість іграшок і обладнання.                                         
5. Відповідність обладнання до змісту прогулянки.
6. Співвідношення пізнавальної діяльності, самостійної та спільної рухової активності.
7. Створення умов для задоволення потреби дітей до гри.
8. Методика проведення гри.
9. Керівництво іграми вихователя.
10. Організація всіх видів діяльності на прогулянці з урахуванням груп здоров'я.
11. Диференційований підхід в організації ігрової діяльності.                      
12. Наявність особистого часу дитини.

Ранкова гімнастика

1. Підготовка приміщення.
2. Наявність спортивної форми.
3. Облік цілеспрямованості щодо добирання рухів.
4. Яка форма розминки використовується?        
5. Правильність навантаження (групи здоров'я)
6. Час тривалості гімнастики.                                                                                                      
7. Цілеспрямований вплив на розвиток повної амплітуди рухів у суглобах, рівномірне навантаження на м'язи.                                                         
8. Індивідуальний підхід.                                                                                   
9. Використання водних процедур після гімнастики.
10. Музичний супровід.    

Гімнастика після сну

1. Підготовка приміщення.                                                     
2. Правильне добирання музики.                           
3. Індивідуальний підйом дітей (у міру просинання).
4. Самостійність дітей під час проведення гімнастики; №
5. Правильність складання комплексу.
6. Темп виконання вправ (повільний).
7. Характер рухів (плавний).
8. Використання різних приміщень (спальня, група) під час проведення гімнастики.
9. Емоційний стан дітей (задоволення).
10. Використання водних процедур після гімнастики (широке умивання).

Спортивна гра

1. Стиль організації гри (нова, для закріплення, самостійна діяльність дітей).
2. Вид гри.                                                                             
3. Обладнання.                                                                                     
4. Дотримання мети гри та засоби досягнення цього.                   
5. Виявлення інтересу до гри.
6. Як відбувається пояснення правил?
7. Інтенсивність фізичного навантаження.
8. Робота вихователя з техніки безпеки.                                               
9. Емоційний тонус вихователя і дітей.
10. Якість гри.

Рухлива гра

1. Відповідність змісту гри до віку дітей.
2. Організація гри (ситуація, атрибути, художнє слово, ініціатива дітей).
3. Пояснення правил.                                                                     
4. Спосіб обирання ведучого.
5. Контроль за дотриманням правил.
6. Зміна ведучого.
7. Ускладнення гри.                                                                  
8. Аналіз гри (аналіз ролі ведучого, загальне заохочення).
9. Емоційний тонус дітей та вихователя.
10. Якість гри.       

Контрольно-аналітична діяльність у дошкільному закладі базується  

на певних засадах, а саме:

• створення під час контролю стимулів до активної творчої діяльності;
• створення умов для постійного самовдосконалення працівників;
• об’єктивне оцінювання під час контролю не тільки діяльності, але й виявлення динаміки;
• спільне визначення програми подальшого удосконалення;
• контроль не повинен обмежуватись інцидентом. Не можна ставити метою контролю збір негативної інформації. Якщо контроль проводиться постійно та планово, то він сприймається як норма;
• тотальний контроль породжує неохайність. При тотальному контролі працівники знімають із себе відповідальність за якість виконаної роботи;
• прихований контроль викликає тільки прикрість. Не можна контролювати те, на що раніше ніколи не зверталась увага;
• не слід контролювати тільки свою "улюблену" ділянку, групу, об’єкт. Якщо зосередити увагу на улюбленому об’єкті, тоді інші члени колективу не потрапляють у поле зору того, хто перевіряє;
• слід пам’ятати, що контроль – це не формальність. Хто не контролює, той не цікавиться досягненнями своїх працівників. Низька компетентність та страх зіпсувати відносини з підлеглими – погані супутники керівника;
• не слід контролювати через недовіру. Підозри керівника свідчать про його невпевненість у собі. Делегування повноважень передбачає довіру до підлеглих, а систематичне навчання правильного виконання функціональних обов’язків знімає надмірну опіку та виводить підлеглих на самоконтроль;
• співпраця того, хто контролює, та працівника, якого перевіряють;
• якщо відпрацьовану систему не контролювати – це може призвести до хаосу.

Наш проект – це модель блочної системи контролю. Ми виділили  8 блоків:

Блок 1.  Безпека життєдіяльності. Створення санітарно-гігієнічних умов.

• охорона життя і здоров’я дітей у групі;
• створення безпечних умов у групі;
• виконання вимог з охорони праці в групах та приміщеннях ДНЗ;
• санітарний стан груп та приміщень ДНЗ;
• організація діяльності дітей протягом дня;
• стан ігрових та спортивного майданчиків;
• відвідування та захворюваність дітей.

Блок 2.  Матеріально-технічне забезпечення. Фінансовий стан ДНЗ.

• використання бюджетних та позабюджетних коштів;
• батьківська оплата за харчування дітей.
• інвентарний список основних засобів;
• протипожежний інвентар;
• обладнання та інвентар харчоблоку;
• обладнання та інвентар пральної;
• твердий господарський інвентар;
• м’який господарський інвентар;
• стан меблів;
• спортивний інвентар;
• стан будинків та основних систем ДНЗ;
• стан ділянки ДНЗ;
• санітарно-технічне обладнання;
• медичне обладнання;
• технічні засоби навчання;
• відомість витрати мийних засобів.

Блок 3.  Освітня робота.

• організація освітньо-виховного процесу педагогами;
• підготовка до освітньо-виховного процесу;
• планування освітньо-виховного процесу;
• тематичний, фронтальний, підсумковий, оперативний, порівняльний контроль.
• вивчення освітньої діяльності працівників, які атестуються.

Блок 4.  Методична робота.

• різноманітність форм, зміст та дієвість методичної роботи;
• навчально-методична база та ефективність її використання під час навчально-виховного процесу;
• науковий рівень методичної роботи;
• впровадження наукових досягнень, освітніх технологій, концепцій в практику роботи з дітьми;
• власний доробок методиста (методичні розробки, рекомендації, пам’ятки);
• зміст та ефективність роботи педкабінету;
• забезпечення системи та змісту в здійсненні навчально-виховного процесу (планування, комплексна реалізація програмових завдань, актуальність, ефективність застосування методів та прийомів).

Блок 5.  Внутрішня документація.

• ведення педагогічної документації дошкільного закладу;
• ведення внутрішньої документації всіх підрозділів ДНЗ:
• вихователя;
• вихователя-методиста;
• практичного психолога;
• вузьких спеціалістів;
• медичної служби;
• харчоблоку.

Блок 6.  Організація харчування дітей.

• виконання режиму харчування та організація процесу годування;
• санітарний стан харчоблоку;
• санітарний стан продуктової комори.
•  

Блок 7.  Робота з сім’єю та школою.

• стан наочного матеріалу для роботи з сім’єю (вихователі, вихователь-методист, практичний психолог);
• рівень проведення заходів для батьків.

Блок 8.  Робота з кадрами.

• виконання функціональних обов’язків;
• професійна діяльність педагогів;
• нагородження персоналу;
• експертна оцінка взаємодії педагогів із дітьми.

       Ми вважаємо, що за допомогою блочної системи контролю можливо проконтролювати життєдіяльність дошкільного навчального закладу в цілому, не випускаючи з уваги всі структурні підрозділи, та побудувати систему внутрішнього контролю адміністративно-господарської діяльності.

       А для того щоб досягти позитивних результатів, у колективі повинні працювати однодумці; і ми, і вихователі, і всі працівники повинні розуміти міру своєї відповідальності перед вихованцями, батьками, один перед одним, тоді необхідний тільки контроль життєдіяльності ДНЗ у цілому, а фіксування кожної дрібниці непотрібне.

Ми вже зазначали, що управління дошкільним закладом являє собою цілеспрямовану діяльність, спрямовану на упорядкування навчально-виховного процесу і його вдосконалення, саме тому, важливо здійснювати контроль з метою удосконалення та корекції роботи всього дошкільного закладу.

Види і форми контролю:

• За змістом (комплексний, тематичний, параметричний – відповідність встановленим нормам);
• За метою (попереджувальний, поточний, підсумковий);
• За об'єктом (персональний, узагальнюючий);
• За періодичністю (систематичний, періодичний, одноразовий);
• За суб'єктом (адміністративний, громадський, взаємоконтроль, самоконтроль)

Алгоритм контролю:

• Визначення питань для вивчення
• Визначення об'єкта контролю
• Визначення термінів проведення
• Визначення форми контролю
• Збір інформації
• Аналіз
• Рекомендації
• Визначення терміну перевірки рекомендацій

Підготовка до контролю:

• Вивчення нормативних документів
• Складання плану перевірки та основних питань змісту: методи роботи, терміни проведення, форми узагальнення, види і форми надання методичної допомоги
• Розподіл функцій
• Повідомлення про перевірку

Результати перевірки:

• Довідка
• наказ

Тематичний контроль - передбачає вивчення окремого питання у групах або в закладі в цілому, яке дає змогу глибоко проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми.

Термін проведення – протягом тижня

Підготовка до проведення тематичного контролю:

Етапи:

І етап - Визначення мети, об'єктів та суб'єктів контролю, параметрів оцінки, методів і форм контролю та терміну проведення.

ІІ етап - Складання плану проведення тематичного контролю

ІІІ етап - Підготовка керівника до проведення контролю

ІV - Розподіл обов'язків та визначення термінів проведення

Узагальнення та систематизація матеріалів:

• План тематичної перевірки
• Матеріали вивчення (анкети, протоколи, діагностики)
• Аналітична довідка з пропозиціями
• Витяг з протоколу педради, наказ

Фронтальний та підсумковий контроль –  передбачає вивчення стану життєдіяльності дітей за всіма сферами та лініями розвитку , системи освітньої роботи вихователів в окремій групі

Періодичність контролю – не більше 1-2 рази на рік.

 У кожній віковій групі – 1 раз на 5 років

Тривалість – від 3 днів до тижня

Узагальнюється  - довідкою

Результат – обговорюють під час засідання педради, виробничої наради, видається наказ

Підсумковий контроль –   дає змогу визначити результативність роботи за різні періоди

Наприклад :

• підсумки роботи ДНЗ за півріччя, навчальний рік;
• підсумки літнього оздоровлення;
• підготовка ДНЗ до нового навчального року

Результат контролю:  довідка, наказ.

Оперативний контроль –   передбачає вивчення процесу :порівняння, узагальнення, аналіз,  пошук причин, які викликали ту чи іншу проблему. Має випереджальне значення

Види оперативного контролю:

• Попереджувальний
• порівняльний

Оперативний контроль спрямований  на :

• Виявлення стану роботи педагогічного колективу та окремих вихователів на певному етапі;
• Вивчення щоденної інформації про хід та результати педагогічного процесу, виявлення причин, що порушують його;
• Перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Періодичність:  6-7 питань на місяць

Зміст контролю передбачає:

• Оцінку роботи за день, тиждень (щонайбільше -місяць)
• Виявлення тих чи інших відхилень у ході освітнього процесу
• Встановлення причин відхилення фактичного рівня компетентності дітей
• Педагогічні умови, створені в групі для роботи з дітьми конкретного віку(дидактичні посібники, ігри)
• Санітарний стан приміщень
• Виконання розпорядку дня

Я знову повертаюся до мудрості ідей В.О.Сухомлинського, який зазначав,що управлінець повинен вміти поглянути на пройдений шлях, щоб оцінити зроблене, скласти план на майбутнє. І, якщо не навчитися, не вміти або ще гірше не хотіти аналізувати свою діяльність, то ніколи не можна оволодіти мистецтвом працювати творчо і перспективно.

Саме тому велике значення має правильність оформлення підсумку контролю, а саме написання аналітичного наказу.

Аналітичні накази – найбільш складні накази. В них узагальнюються підсумки  вивчення досвіду роботи педагогів, груп педагогів з метою їх розповсюдження, узагальнення та використання у практиці.

Аналітичний наказ повинен відображати результати  аналізу стану навчально-виховного процесу, вивчення окремих питань освітньої діяльності закладу, окремих педагогічних працівників, результати планового внутрішнього контролю.

 Часто керівники  зводять написання наказу до поверхової констатації результатів роботи педагогів або пасивний опис окремих прийомів педагогічної діяльності.

В наказі повинна відобразитись відповідність висновків меті контролю, фактичному стану роботи (на момент перевірки, а не взагалі, з року в рік одне й те саме), діяльності педагогічного колективу. Ступінь узагальнення результатів контролю – лаконічність, обґрунтування висновків невеликою кількістю найбільш важливих і типових фактів. Чітке й коротке формулювання, уникнення багатослів'я, зайвих деталей, цифр, даних, які не мають істотного значення для характеристики роботи закладу, певної групи чи педагога. Узгодженість між собою фактів, висновків, констатуючої і наказуючої частин.

Повина бути повнота виділення значущих проблем, встановлення причин їх виникнення. Якщо це - аналіз результатів, то це не просто викладення фактажу, а порівняння того що є, з тим, що повинно бути, відповідь на питання: "Яким вимогам повинні відповідати результати роботи?" і  "Які результати маємо на сьогодні?"

Якщо аналіз навчально-виховного процесу  повинна бути відповідь на питання: "Які зрушення, особливості організації  навчально-виховного процесу дозволили досягти позитивних результатів?", "Через які недоліки  навчально-виховного процесу  існує різниця між досягнутими результатами і тим, що вимагає соціальне і державне замовлення".

А якщо це аналіз умов , то повинна бути відповідь на питання: "Які умови сприяли позитивним зрушенням у навчально-виховному процесі" і "Недоліки яких умов є причинами дефектів навчально-виховного процесу?"

Лише на підставі такого аналізу можна визначити конкретні заходи, здійснення яких допоможе педагогічному колективу поліпшити роботу.

Саме розпорядча частина – програма дій щодо усунення недоліків і забезпечення подальшого вдосконалення діяльності, яка передбачає заходи, що можна проконтролювати. Не можна дублювати нормативні документи, функціональні обов’язки, заходи, які вже передбачені річним планом роботи.

Схематично це можна подати так:

1. Загальний висновок щодо результативності роботи з даного питання.

2. Постановка завдань (на основі причин визначених проблем) щодо усунення недоліків й удосконалення діяльності з визначенням відповідальних осіб і термінами виконання поставлених завдань.

3. Призначення відповідальної особи за виконанням наказу.

Кожний пункт розпорядчої частини повинен починатися  з дієслова. Слід уникати декларативності і дріб’язковості. Кожен пункт повинен бути адресований конкретній особі, з зазначенням прізвища, ініціалів та термінами виконання.

Вміння робити висновки за результатам контролю відіграє велику роль під час проведення атестації педагогічних працівників, бо дає змогу бачити результат удосконалення педагогічної діяльності педагога в міжатестаційний період, а також скласти план удосконалення роботи педагога на основі аналізу та пропозицій.